Гуляла Осінь в снах весілля з Літом –
Закохана шалено і реально вже була
Але в бурштин коштовний вся одіта,
Стежку до храму з ним не віднайшла…
Бо Літо вік весь свій холостякує,
Блукає плаєм десь і між овець,
Освідчень Осені і чуть не чує,
Не хоче зовсім йти під той вінець.
Будує Осінь вже й сімейні плани –
У парі з Літом щоб чекать Весну,
Щоб люту Зиму вправно пережити,
Не розгубивши всю свою красу…
Осінь не пара ну не пара зовсім Літу,
Воно – грайливе, а вона завжди сумна,
Шалене Літо бо завжди непосидюще,
То ж краще Осінь хай іде собі одна…
В коханні Літо Весну знов чекає,
Щоб з нею поєднати ночі й дні,
Весь лист осінній вправно позбирає,
Бо непідвладне навіть і лихій Зимі…
Гуляла Осінь десь одна по світу –
Нового прихистку шукала шлях,
Весь вік судилось, мабуть, дівувати,
А свій Вінок зложити у лісах й садах…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
11.09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2020
автор: Lilafea