Моя десь загубилась Птаха Щастя
Не повернулась з вирію мабуть,
Тому й весь рік ніяк не вдався,
Його б хазяїну назад вернуть…
Рік «вірусний» й такий жорстокий,
Для чогось нам спустили Небеса.
Ми ним йдемо і муки терпимо допоки,
Всі дні прогірклі не доп’ємо до кінця…
Моя десь загубилась Птаха Щастя
Обвуглена літа в чужих лісах,
Вкровавлена й «короною» побита,
У мою душу не знаходить шлях…
Прийшла ця кара і на нашу Землю,
Де сліз і смерті перелито й через край,
Бо в душах порожньо та надто темно,
Тому свою від порожнечі вберігай…
Моя десь загубилась Птаха Щастя
Мабуть у Господа просити подалась,
Що навіть якщо й нова кара дасться,
То і спасенна мить щоб віднайшлась…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
8.09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2020
автор: Lilafea