Іде дівчина юна і красива ,
Назустріч їй бабуся у роках,
Різні покоління то є диво ,
Своя дорога в кожного в очах.
Дівчина йде щасливо по стежині ,
Ще повна сил і квітне мов ромашка ,
Їй байдуже на час ,яка нині година ,
Й дивитися у ночі ще не страшно.
Бабуся йде змарніла ,лиш одна ,
Як де швидко промайнули роки ,
Ще ніби вчора була в неї ще весна ,
А зараз зима забирає кроки .
В дівчини очі мов проміння сонця,
Чарівність юна ,серденько пала ,
А бабуся дивлячись в віконце,
Картинки юності лише згада .
Згадає свої роки молодії ,
Де безтурботні,прості були літа ,
А зараз тільки нейздісненні мрії ,
Й життя хвилинка кожна золота .
Зупинилася бабуся і дівчина ,
Замислившись ,поглянувши у очі ,
Мабуть якісь думки до серця линуть ,
І крок вперед ступати вже не хоче .
Взяла бабуся дівчинку за руку ,
Старенькі руки мов зів'яла квітка ,
Затамувалось серце ,слухавши лиш стуки ,
І шелест листя зовсім не помітно .
Взяла бабуся за руку сказавши ,
Тихенько до дівчиноньки - весни ,
Годинник піщаний старий віддавши:
"Ти його дитинко збережи ,́
Життєві роки швидко пролітають,
Ти бережи цінуй завжди хвилини ,
Вони летять і наші весни забирають ,
Залишаючи лиш в пам'яті світлини .
Бережи свою красиву вроду,
І радій кожнісінькому дню ,
Нехай погана ,сумна буде погода ,
Ти пам'ятай доріжку теж мою .
Візьми годинник і дивись на нього ,
Тебе від лиха зможе захистить ,
Не тримай у думці своїй злого ,
Дивись і пам'ятай про слово "жить ".
Твої літа пролинуть дуже скоро ,
І моє місце чекатиме на тебе ,
Та доти ти пройдеш і гори й море ,
І з натхненням дивитимешся в небо .
Тож дитинко моя юна ,як весна ,
Живи по сонцю ,не зважай на зливу ,
У кожного шляху є істина проста ,
Прожити це життя щасливо !"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2020
автор: Вікторія Павлюк