Намалюю собі дощ
Кольоровий, чи чорно-білий,
Щоб якщо я надіну плащ,
В недоречності не судили...
Намалюю собі ніч,
Що ховає сумні крила,
Журавлів, щоб почувши клич,
Осінь наша не всиротіла...
Намалюю собі сон,
Що вплітає пісні ночі,
Забирає думки в полон,
Щоб збулися, якщо пророчі...
Намалюю собі любов,
Як з коханням вона впарі,
Бо бурлить непокірна кров,
Кличе ще підкорять далі...
Намалюю собі дім,
Те люстерко, що у креденсі,
А щоб щастя було в нім,
Домалюю життю сенсу...
Намалюю собі Небеса,
Та Ангелів, що там співають,
Спокій де віднайде Душа,
Якщо пустять її до Раю...
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
4.09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2020
автор: Lilafea