Зберу букет квІтів, у вазу поставлю,
Волошки, ромашки, як частинки неба,
Затамую подих… літечко прославлю,
Мов сонце й хмаринки, що мені, ще треба.
Нам зігріла душі духовита м’ята,
Пригадаю нічку, той спів солов’їний,
Вона пахне літом, зведу бровенята,
Поцілунки, ваба і трав запах пряний.
Зваба, погляд ніжний, теплий і ласкавий,
Й в небі блискавицю, хмари звели чвари,
Ні, я не забуду настій чебрецевий,
З медом у прикуску, по хаті мов чари.
У міцних обіймах й барвінкове літо,
Світанок…заграви… Гілочка жасмину,
Як кохання спомин, ми ж давно не діти,
Ще прийдеш я знаю й надії зернину.
Вкладу в букет квітів і заберу в осінь,
Нам серця зігріють, наче літнє сонце,
Розійдуться хмари, заясніє просинь,
Бо кохання вічне - щастячка джерельце.
05.07.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2020
автор: Ніна Незламна