Дякую, моя рідненька

Я  сторіночки  листаю  книги-букваря,
Ніби  з  радістю  збираю  зіроньки  життя,
Перші  кроки,  як  лишала  з  малого  дитя,
Як  чарівністю  всміхалась  чарівна  весна

Перше  слово  ніжне  -  мама,  що  із  вуст  зійшло,
Як  всміхалося  від  щастя  неньчине  чоло
Та  сіяли  її  очі,  ніби  дві  зорі,
Ніби  вказували  стежку  із  даля  мені

Мила  радість,  світ  дитинства,  світло  у  душі,
Перші  враження  життєві  і  такі  прості,
Ото  було  справжнє  щастя  -  зроззуміли  ми
Та  дійшло  лише  до  серця  через  всі  роки

Я  сторіночки  листаю  книги-букваря,
Ніби  з  радістю  збираю  зіроньки  життя
Та  вклоняюся  низенько  щиро  до  землі,
Дякую,  моя  рідненька,  що  живу  в  добрі.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик