Я прихиляла вам небо.
Ви в нім віднайшли калюжу.
Я дарувала плацебо,
Навстіж відкривши всю душу.
Знов із крупиночок дрібних
Ваш світлий образ ліпила.
І кожен раз принагідно
Легкі приробляла крила.
Та намагалась даремно,
Бо всупереч моїм силам,
Світле робилося темним,
Іноді в проміжках сірим.
Видно я майстер-невдаха.
Вийшла невдала скульптура.
Тож - на смітник із розмаху
Витвір цього "каламбуру".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2020
автор: Тамара Шкіндер