Ідемо в невідомість.
Змінюємо свідомість.
І вже свідомі ми того,
Що життя у нас одно.
Щоб не загинула душа -
Відкрий її ти для Христа.
Він душу від погибелі рятує.
Любові його нам бракує.
Через браму смерті
Вона душу провадить
У Царство Вічної Любові.
Та не всі серця любов
Прийняти ту готові.
О! Як спраглі ми води живої.
Її дає нам Божий Син,
Син Бога живого.
Він чекає серця твого.
" Кожен, хто п"є цю воду, знову захоче пити. Той же хто
нап"ється води, якої дам йому я, не матиме спраги повік"
( Ів. 4.14)
Прийди до нього.
Він загоїть рани серця твого.
" Прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені, і я облегшу вас..."
( Мт. 11. 28-30),
Поки дається нам спасіння час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2020
автор: яся