Невже ми не зустрінемось ніколи...?
В душі схолоне той кохання слід,
Навіщо ж шанс давала тоді доля,
Ніхто не відповів за стільки літ.
Ми наче дві зорі в нічному небі,
Що спалахнули і погасли вмить,
Твоє кохання, чи моє до тебе,
Зуміло впавши небо освітить.
Ми спогадами зігріваєм душі,
В життєвім морі ми - два кораблі,
Кохання світить маяком на суші,
Зустрітись ще раз - шанси на нулі.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2020
автор: синяк