Така краса у нашім полі,
Там колоски, як наші долі.
Жайворон пісню веде залюбки,
Разом збираються усі думки.
А їх у нас завжди багато,
Живе любов в душі крилата.
Поспішають за далекі моря,
Де зустрічала молодість зоря.
То повертають до нас знову,
Чарують щастям і любов'ю.
Збуджують душі гіркі печалі,
Пам'ять зберіга щасливі далі.
Вони й надії нам вселяють,
Інколи холодом проймають.
Із ними проходить і наше життя,
Не буває без них і майбуття.
Ви нас, думки не залишайте,
Разом із вами й наше щастя.
Немає життя без вас на землі,
Завжди вселяйте нам мрії свої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2020
автор: Валентина Ярошенко