Туманом вранці все заполонило
Наче літа він ховає слід,
Уже лелеки в вирій полетіли
І до життя додасться може літ.
У кожного своя пора рахунку
У мене осінь міряє мій вік,
Подарункові роздає пакунки
Всього, якби донЕсти тільки зміг.
Радію я життєвим подарункам
Вони мені... Лише мені одній,
У коси сніг і спомини із трунком
А ще букет з надій і навіть з мрій.
Я думаю - ця осінь чарівниця
Дарує все, де тільки й дістає,
Що молодим напевне і не сниться
Не забуває День народження моє.
Туман розвіється і сонце в нагороду
Свої до всіх простягне промінці,
Гукнуло літо:"Дай душі свободу!"
З букетом айстр всміхнулося в руці.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2020
автор: синяк