Вчора душа співала:
Радісних свят нині мало,
Сьомий рік лише жертви,
Душа не звикне до смерті.
Воля то справді - свято!
Як незалежними стати?
Ми обирали дорогу,
Миру та Перемоги.
В перших рядах ветерани,
Сумні з світлинами мами,
Сироти-діти Героїв:
Тато не вийшов з бою.
Скандують:"Дякуєм!" люди,
Але параду не буде,
Буде чи цирк, чи дійство,
Чи то квартал в центрі міста.
Топчуть ногами прапор,
І України мапу,
Вкривали стягом безсмертних,
Невже даремні ці жертви?
От і закінчилось свято,
А душу ніби розп"ято,
Якщо до волі дорога,
Чому ж тоді стяг під ноги?
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2020
автор: синяк