А я живу - сміюсь, надіюсь, плачу
Чекаю від життя завжди дарунків,
Надіюсь, що світанок знов побачу
Від сонячних сміюся поцілунків.
Я плачу, що нелегка в когось доля
Проте як добре жити і любити,
Почути жайворонка високо над полем
І дощ у руки сонячний ловити.
Як добре просто вранці серед літа
Нарвати стиглих мов рубін вишень,
Упавши в трави квітами повитих
Почути пісню, що співає день.
А вечором спостерігати сонце,
Що хоче мов скупатися в ріці,
І бачити як в хатньому віконці
Палає в шибці жар від промінців.
І я живу - ловлю ці миті щастя
Що Господом даровані мені,
Ловіть і ви, я вірю вам це вдасться
Життя казкові, неповторні, дні.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2020
автор: синяк