стоїш промоклий на цвинтарі.
думки вмирають у тобі,
ворони літають,
туги назбирують досхочу.
сіре небо. земля – чорна,
мокра.
тут не мертві, а гнилі
лежать, щоб рідні приходили сюди,
тужили.
стоять, дивляться на дату
остаточну.
душі там нема, тільки тіло.
та кому яке до того діло?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886582
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2020
автор: Bohuta_Julian