Прокинувшись у власному купе,
під стук коліс посередині ночі,
напевно кожен пригадати схоче
в нічному світлі, перш за все, себе.
Своє ім'я, причину чому є
він саме тут і зараз у дорозі,
і брязкіт ложечки в стакані досі
чому заснути знову не дає?
Де корені його, з яких долин,
яку батьки співали колискову,
яку в житті сповідували мову,
і де його рідня і чий він син.
А перш за все, чи сниться все йому
і це купе йому також наснилось,
а його стомлене під вечір тіло
сопе десь у будинку власному.
Хоч на такі дива життя скупе,
ми раптом прокидаємось в купе.
21.08.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886527
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2020
автор: Анатолій Костенюк