Вигострюється зір і нюх
На впале, застигле, отруйне.
Сердито вже не бубоню́ –
Минаю і злих і писко-струнних.
…А слідчій, сусід, той – своє:
«Життя так ти зовсім не бачиш:
А знаєш, як десь пацієнт
В пітьмі семенить колом ра́чки?»
Життя розпанахати – мить.
Та кличуть і бар, і ставочок.
І тертимуться в нас штани
Від передчуттів і роздро́чок…
21.08.20 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886511
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2020
автор: Юхниця Євген