А правду про крила писала Ліна!
Вони несуть нас шляхами життя.
І має свої кожна людина,
І хоч шмагає їх доля щодня.
Хто сильний крізь біль розправляє знову.
В слабкого стануть вони горбом…
Надломлену віру лікує слово,
Зневірений зраду бачить кругом.
Вперед і вперед крізь обставин хащі.
До крові здираючи босу душу.
І може дороги і є десь кращі,
Та тільки своєю іти я мушу.
Стежина до щастя не завжди рівна,
На ній помилок і не злічити…
Та крил підніме сила чарівна,
Дасть поштовх новий, щоб далі жити!
А правду про крила писала Ліна!
Безкрилий на повну хіба живе?!
Повинна крила мати людина!
Без крил напевно і мрія помре…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2020
автор: Наталка Долинська