Яблука рум'янцем літо наливає,
В далеку дорогу збирає клумаки.
Ось медовий спас у гості поспішає,
Закінчується йому літо завдяки.
Дивно, літні ночі стали прохолодні,
В далекі краї готуються птахи.
Іще посміхається літо сьогодні,
Та зустріне золоту осінь із слізьми.
Так швидко промайнуло тепле літо,
Здається його зовсім не було.
У природі і в наших душах квітло,
Несло всім лише радість і добро.
Веселе кування спинили зозулі,
Температура пішла по-малу на спад.
Певно осені подих літо відчуло,
Великими гронами стигне виноград.
Все згодом поміняється в природі,
Зелене листя - різнокольоровим.
Будуть короткі дні і довгі ночі,
Стане із світлого небо бордовим.
Життя іде, веде нас за собою,
Десь у небі прокурличуть журавлі.
Задивимось й проведемо рукою,
А нам, як завше лишатись на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2020
автор: Валентина Ярошенко