Азовський штиль

Яскраве  сонце  і  азовський  штиль,
Злітають  чайки  з  глиняних  обривів.
Але  думками  я  за  сотні  миль,
Десь  там,  де  шлях  з  тобою  нас  не  вивів.

Азовський  штиль  –  неспокій  у  думках.
У  мене  в  голові  усе  кружляє
Любов,  яка  буває  лиш  в  книжках,
А  у  житті,  на  жаль,  так  не  буває.

Азовський  штиль  –  в  душі      бушує  шторм,
Фантазії,  мов  хвилі,  накривають.
А  світ  складний,  багато  в  ньому  норм,
Які  нам,  часом,  тільки  заважають.

Та  цей  пейзаж  замінять  гори  хвиль,
Що  розбивають  глиняні  обриви.
В  моїх  думках  колись  настане  штиль,
А  поки  там  –  постійні  бурі  й  зливи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2020
автор: Ася Оксамитна