1 Передвиборча агітація
Віддавши свій голос, ми потім
позбавляємося голосу; це досить логічно
Єжи Лещинський
Оточений з усіх сторін
дружиною, котру люблю,
і закоркований глибоко сплін
цей корок скоро вирве без жалю,
під вечір вийшов я на двір.
Бо знаю, хлопці, з давніх пір –
нема біди, а є сварлива жінка.
І притулившись до одвірка,
бо дощ на дворі моросив,
відчув ментальності посил.
З’явилась поряд мене Муза.
– «Чому, мій учню, у журбі?
Пораду, хочеш, дам тобі?
Задля збереження союзу
і миру в хаті, не бунтуй,
як каже, так проголосуй.»
– «Але ж краде!» – «А хто не крав,
чи рук до цього не доклав?
Чи в Україні був хоча б один з вождів,
котрий багатства не хотів?
Ще Київ славився князями,
котрі збирали данину
по тричі в рік, і козаками,
що златоверхими церквами
гріхи платили в давнину.
Було і буде так на світі!
Сам не краде, та дозволяє свиті.»
– «Але ж були Мойсей, і Сталін…»
– «За кожним з них був Бог, чи біс,
і горе, і потоки сліз,
і влади кам’яні скрижалі.
Ти слухався мене завжди,
тож не сумуй, мирись іди.»
І щезла. Замість неї котик
сидить і муркотить напроти.
– «Що скажеш, мій пухнастий брате?
Як будемо голосувати?..»
24.03.2019р.
2 Українська орнітологія
квартал 95
Над великою рікою,
над водою, осокою
летить качя, тужно кряче,
мов по комусь гірко плаче,
чи шукає оборонця.
Повертає на схід сонця,
бачить виючого з танка
двоголового мутанта.
Злякано летить на захід,
бачить – в небі чорним птахом
над хатами в’ється ворон,
засіває землю горем.
Знов несуть її летючі
крила на Дніпрові кручі.
Чує сміх людський і свище –
понад містом пересмішник.
Сіла качя, відпочила
і до себе говорила:
– «Що ж, за море я полину –
просміяли Україну.»
26.03.2019р.
3 Вибір Одіссея
про вибори
«Дим бачити від рідних берегів, що лине в небо…»
Гомер «Одіссея» пісня 1, рядок 56
Занурившись у хвилі пінні,
я потопав у нетерпінні,
щоб не втягнув Харибди вир,
на хвилі лив я Сцилли жир.
Хоча, куди пливти, не знаю,
я на Ітаку шлях тримаю.
Вітчизни найсолодший дим,
де власний світ, де рідний дім.
На Еа обіймав Цірцею
і мав від смерті панацею,
але себе переборов:
мій вбір – воля і любов.
У кожного є власний вимір,
для кожного є долі вибір,
тож з вибором не «приколись»,
як я колись, не проколись…
04.04.2019р.
4 Другий тур
Сонет
Присплять, лукаві, і в огні
її, окраденую, збудять...
Т.Г. Шевченко
Скажу сакраментальну фразу:
я затаю свою образу.
Сховаю в пам’яті своїй
і згадуватиму відразу
про те, як відчував відразу
за кандидатський той двобій.
Немає гідного де взяти.
Немає з кого обирати
захисника людських надій.
Нас недолугих зневажати
ще буде Україна-мати:
один – паяц, інший – крадій.
Наруги чашу маєш випить,
народе, кинутий в безвихідь!
14.04.2019р.
5 Дебати на «Олімпійському»
Таке не раз було у цій країні.
Зійшлися два гетьма̀ни в боротьбі.
І та пора під назвою Руїни
лишила кров і сльози по собі.
Ще Берестечка не сціливши рани
ричали входячи в екстазу шал.
Виговського, кричали, у гетьма̀ни!
Барабаша! Давай Барабаша!
Вкраїна обернулась на принаду
розділену на двоє по Дніпру…
Сьогодні я побачив «Чорну раду» –
міцну для незалежності труну.
19.04.2019р.
6 Несвідомий електорат
шарж
Говорити з політиком про вибори — те саме,
що говорити з конем про верхові перегони.
Максим Звонарьов
Ех, життя не наздогнати!
Всі біжать у депутати…
Я асфальту на краю
на обочині стою.
І не те, щоб я не хочу
теж брехати людям в очі,
і щоб за для тих забав
душу чорту б не продав…
Ні на перст за них не кращий,
та не зовсім ще пропащий,
краще сам собі знайду
місце в першому ряду.
В перегонах всіх присутніх
на шляху чекає успіх –
хтось поставив вже на них
оплативши їм забіг.
Подивлюся і по всьому,
сам собі піду додому,
незворушний ні на перст.
Оберіг – натільний хрест.
17.06.2019р.
7 Марш люмпенів
"Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане й знаку на землі,
А ти пишалося колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!".
Т.Г. Шевченко
Нам визначення дав іще Карл Маркс –
чомусь не полюбив він дуже нас,
хоч за подачки ми на все готові,
та маємо права, хоч безголові.
Ми люмпени, ми зрадники ще ті…
Нам не потрібні стреси у житті.
Ми хочемо всього̀ і вже сьогодні –
ми люмпени і ми непереможні!
Нехай на сході десь іде війна,
та в Києві в нас гладь і тишина.
Порівняно з народом, ми заможні.
Нас більшість, ми тому непереможні.
Нехай на сході ще один помер,
ми добре жити хочемо ТЕПЕР!
Ми маргінали без коріння й мови!
А так, ми всі розумні і чудові…
23.07.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2020
автор: Анатолій Костенюк