ЧЕКАЄ ДЕНЬ

НОВИЙ  ДЕНЬ  
Парує  став,  мов  кава  у  горняті.
У  сіру  мряку  зодягнувся      ліс.
Співає  оду  вітер  сонній    м’яті.
Виводить  ранок    сонце  з-за  куліс.

Небес  високих  синє  полотнище  
Крилатий  гурт    розписує  крильми.
Підносять  гладіолуси    (й  найвище!)
Свій  барвний  цвіт  між  квітної  юрми,

Любуються  малюнками  в  блакиті,  
Радіють,  що  зустріли  день  новий.
Виблискують  павучі    срібні  ниті  
На  піках  гостроверхої    трави.

Качки,  що  дикі,  став  перегортають,
Шукають  в  нім  дрібненьких  карасів.
У  піжмурки  зі  цвітом  бджоли  грають,
Мурахи  миють  ноги  у  росі.

А  що  там  люд?  Їсть  хліб,  шукає    рацій  
І  часто  робить  зло  без  каяття.
А  день  чекає  вдячності  й  овацій
За  те,  що    світло  вніс  він  у  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)