Пам"яті моїє подруги, однокласниці
Надії Станіславівни Томчук присвячую:
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9ND9IHlDBM0[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-kMUBKy1kpY[/youtube]
Ой, у лузі, в лузі чаєчка кричала
І над бережечком низько так літала.
В річці Котловані дзюркотить водиця,
Натомилась чайка і повисли крильця.
В річці Котловані - джерельна водиця,
Натомилась чайка і повисли крильця.
Кри́лечка повисли, може не злетіти,
Стала допомоги вітерця просити:
-Друже-вітре буйний, мені дай ти сили,
Щоби крильця хворі в лузі ще носили.
-Друже-вітре буйний, мені дай ти сили,
Щоби крильця хворі в лузі ще носили.
Мовчки сильний вітер, мимо пролітає,
Що робити бідній, то вона не знає.
Стала допомоги в явора просити:
-Поможи, рідненький, я ще хочу жити.
Стала допомоги в явора просити:
-Поможи, рідненький, я ще хочу жити.
Онде на горбочку зви́ла я кубельце,
А внизу водиця витіка з джерельця.
Залишились вдома діти-пташенята,
І чекають неньку рідні чаєнята.
Залишились вдома діти-пташенята,
І чекають неньку рідні чаєнята.
Явір зависокий й сло́ва не говорить,
Погляд свій байдужий в сторону відводить.
Бідна наша чайка голову схилила,
Опустились крила, покидають сили.
Бідна наша чайка голову схилила,
Опустились крила, покидають сили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: Ольга Калина