Десь за літом підглядає осінь

Десь  за  літом  підглядає  осінь:
На  полях  стерня  -  жнива  минули,
Вже  птахів  не  чути  стоголосся,
Все  частіше  небо  брови  хмурить
Десь  ще  у  отавах  спрагле  літо,
У  вінки  заплетене  кохання,
Та  квітують  вже  осінні  квіти
І  холодні  роси  уже  зрання.
Ще  буяє  оксамитом  зелень,
Все  одно  на  серці  є  тривога,
Ніби  десь  у  просторі  рожевім
Осінь  освятила  вже  дорогу.
Стану  край  села  -  немов  край  світу
Ще  кругом  усе  таке  яскраве,
Осінь  підглядає  десь  за  літом
Гріє  душу  сонечко  ласкаве...
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2020
автор: синяк