пекельний жар, захований в льоди_
п'янкий відвар у повній чаші ночі_
порожні очі / шори зі слюди,
агонізують щебети пророчі,
згасають смолоскипи ліхтарів_
>
холодне серце врешті спопелив
в колючих, темних, диких хащах раю,
не налякай прудку крилату зграю
тих, хто вже труїть стріли золоті_
>
червоний крик троянди в блекоті,
за мить впадуть тонкі дзеркальні стіни_
в калюжах - зір срібляста гусне піна,
зрадлива посмішка магнітом тягне в гріх,
відлякує, збиває сміхом з ніг
і розчиняється дошкульною луною_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2020
автор: Ки Ба 1