Спрячусь где-то в поле


Спрячусь  где-то  в  не  скошенном  поле
И  никто  меня  здесь  не  найдёт,
Здесь  душа  наслаждается  волей
И  от  счастья  ромашкой  цвести.

Упаду  я  в  шелковые  травы,
Буду  пить  среди  них  тишину,
Оторвавшись  от  будней  по  праву
На  всю  грудь  я  свободу  вдохну.

Отключу  я  все  чувства  и  мысли,
Устремивши  свой  взгляд  в  небеса
От  усталости  душу  очистю.
Только  я.И  природы  краса.

От  земли  свои  силы  пополню
И  энергию  в  тело  с  небес,
И  тогда  я  о  том  снова  вспомню,
Что  в  людей  есть  людской  интерес.

Обновившись  домой  возвращаясь,
Где  десятки  проблем  на  носу,
Соберу  я  ромашку,для  чая
И  счастливый  домой  принесу.


Шановні  друзі,вибачте  ,будь  ласка,що  останнім  часом
я  рідко  спілкуюсь  з  Вами,просто  М,Р,зараз  знаходиться  в  малиновому
пеклі.Сезон  збору  малини.До  зустрічі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2020
автор: Малиновый Рай