ЗГАДУЮ ДНІ КОЛИШНІ
У літнім саду пахнуть вишні
Солодкі , пресолодкі як мід.
Згадую,у спогадах дні колишні
І шукаю,свій рай -батьківський сліД
Збираю,колосок до колоска
Пшеницю в золоті стоси.
Як є хліб на столі-радіє душа
Нестрашна зима люті морози.
Прийшов час жнив -золота пора
Дозріли овес жито пшениця.
Розляглясь на долині трава
під косою ,шумить косовиця.
Вродило літо всякого добра.
Від спраги ,шукає воду птиця.
Ягода малина солодить уста
Спраглу душу напуває криниця.
Я ,вдивляюсь,у сизі хмари-
Згадую,літо прекрасну мить.
Біжу у дитинство до мами
Де за гаями, пшениця шумить.
Є Спека,немає чим дихнути
І вітерець приліг у заграви.
Мені б назад у юність вернути
Де у копицях,пахнуть отави.
Попрошу,у Дністра мить Щастя!
Піду,через кладку у діброву.
Щоб відчути,мамину ласку
Наслухатись,солов'їну мову.
Тут тато збирає щедрий урожай
Він, складає пшеницю у снопи.
О, мій Боже ,який тут справжній рай!
Небо тримають старі дуби.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2020
автор: Чайківчанка