Розбурхане море життя.
А в нім ти і я.
О! Яка величезна хвиля котить.
Завжди хтось комусь годить.
А ми з тобою годимось,
У вірі христовій єднаємось,
Зрозуміти євангельсі істини
Намагаємось.
Та без дару Духа Святого
Ніяк.
Кожен із нас
Духовний бідняк.
Та " Блаженні убогі духом,
Бо ваше є Царство Небесне" ( Лк. 6.20).
Ось вам слово чесне,
Що віра у воскресіння
Веде до спасіння.
О! Цунамі наближається!
У беззаконнях своїх він ( вона)
Уже кається.
Господи, Ісусе Христе,
Надію на твоє безмежне милосердя
Покладаєм.
Знаєм, знаєм, що твоя Любов
Рятує від пекла-біди.
Друже, зажди!
У пекельні тенета не поспішай.
Христова Любове,
Нас не полишай!
Цунамі вже близько.
Знов ковчег спасіння будуєм.
Віра, надія, любов
Нас завжди рятують.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2020
автор: яся