У кожного свої життєві лабіринти –
Хто стрімко вгору йде, а хто униз…
Спішім важливі упіймать моменти,
Адже життя – це не простий каприз…
Коли Господь тебе угору піднімає,
Шануй усіх, що твій встеляють путь,
Бо, може, нині твій шлях гору подолає,
А завтра і тобі вже руку подадуть…
У кожного свої життєві лабіринти –
Одним простіші, іншим надскладні…
Чомусь так Небо закрутило коловерти,
Гріхи, мабуть, щоб очищати на путі…
То ж вибравши свого життя дорогу,
Прямую завжди без ниття і нарікань,
Якщо таке, чомусь, угодно Богу,
Готова, мабуть, й до нових страждань…
У кожного свої життєві лабіринти –
То ж йду смиренно крізь свої роки,
Хоч не знайшла свого буття івенти,
Не забуваю іншим подавать руки!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
29.07.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2020
автор: Lilafea