Мовчать розгромлені кіоски,
На черзі… зносять гаражі.
Із яру світять ребра й доски,
Вмивають слізьми їх дощі.
Сільпо, Ашани і Квадрати.
На тілі божім, як прищі.
Під себе чистять все пар.аті,
Ми в своїй хаті, як чужі.
Що не докрали замітають,
Гребуть соколики - вужі.
Тихенько хали замітають,
Жирує би.ло й торгаші.
Шп.на у владі і н.цмени,
Горить у серденьку й душі.
У Раді ю.е конгресмени,
Для нас вистави й міражі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2020
автор: Волиняка