Призначили мені чужинця Богом,
Вести із потойбіччям діялог.
За віру предків, я борюся словом,
Господь від світла мій – Дажбог.
У ньому все: Любов земна і Віра.
Єство моє у радості вкуша.
Там благородства святість і довіра,
І материнська лагідна душа.
Чуже відійде молохом із хати,
Здригнеться в сні заброда – душодав.
Змінились вже осі координати,
Усе поверне ви.ляд.к шо вкрав.
Чужоту геть за межі Оріяни,
Чужий багаж що сирістю пропах.
Шлею принесли ю.охристияни,
Єрея слуги, злуки від собак.
Були ми й є, не знищите паск.ди,
Такий не можна знищити народ.
Запамятайте зай.и іприбл.ди,
Що вічність наша вкладена у код.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2020
автор: Волиняка