Не маю сил пояснювати доці

За  рік  три  туї  розрослись,  та  неоднаково.
Яка  без  сонця  –  нижча,  і  худа,  як  вовк.
А  кипариска  вища,  мов  до  мене  плакала,
Як  но́жиці  я  садівні  брав,  й  з  ними  йшов.

…Дитя  сусідське  каже:  «Слід  -  закривших  сонце
Підстригти  спершу,  і  товсти́х  -  чик-чик  в  тонкі!»

І  я  не  маю  сил  пояснювати  доці
Про  всю  етичну  складність  її  щирих  слів.

18.07.20  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2020
автор: Юхниця Євген