За послугу, від сильного подяку
хто вимагає, двічі той дурний:
негідному – та поміч з переляку,
ще й ризикує шлях скінчити свій.
У вовче горло впилась кістка гостра.
Від болю, обіцяючи скарби,
благає вовк, вдається до клятьби:
той рятівник – йому за брата просто,
свій вік увесь у зграї хай живе.
На клятву відізвався журавель,
запхав у горло голову далеко
та вийняв дзьобом кістку з пельки легко
радіючи, який він мудрагель.
Але слова для себе не найкращі
почув птах: «Радий будь, що виліз з пащі».
26.07.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2020
автор: Анатолій Костенюк