Я українець…- з України,
Ви ж з резервації раби.
Чужий язик мені цапиний,
Болотом тхнуть мені жаби.
Мені шкерегіт ненависний,
Ворожа фібра звукова.
Чи добровільно чи навмисне…
Не зрозуміти вам з хліва.
В віках не зникне моя мова,
Як ви не гнули… та жиє.
Підвалин Вкраїни основа,
Зозулька роки їй кує.
Й даремно мукають корови,
Відійдуть скоро у буле.
Не заберете злидні мови,
Із нею Вкрайна не помре.
Являю вам зневагу словом,
КацапоЄдина… - кілком.
Мені співуча дана Богом,
Матусі… разом з молоком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2020
автор: Волиняка