Їм наші клопоти…

Їм  наші  клопоти  до  фєні,
Для  співчуття  гнила  душа.
Європа  дбає  про  кишені,
Не  цінять  нас  і  в  пів  –  гроша.

Одне  цінують  в  світі  силу,
За  совість  виросло  бабло.
Украйну  кинули  безсилу,
І  що  з  того,  що  діють  зло.

Мо  ж  Україна…  -  сирітка,
Обсіли  воші…  -  торгаші.
О,  доля,  доленька  лелітка,
Й  за  отаманів  все  чужі.

З  ганьбою  далі,  як  нам  жити,
Та  скільки  нидіти  в  рабах.
Негідно  честь  свою  ганьбити,
Пора  злу  дати…  -  по  зубах!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2020
автор: Волиняка