Між нами нема місця для брехні,
Вона як біль пекучий за спиною.
Знають про те дорослі і малі,
Сам Бог брехню обходить стороною.
Хто і коли на світ її пустив?
Вона ні нащо́ в світі не спроможна.
Не полетить, вона немає крил,
Має вона одне життя убожне.
Слідом вона за нами вперто йде,
А інколи ледь плутає ногами.
З собою недоречності веде,
Так починаються сварки між нами.
Правдивий голос над людьми луна:
Брехня не пануватиме над світом,
Перемагає ж бо завжди вона.
Разом із світлом справжня правда зійде.
Хай кожен з правдою почне життя-
Почуйте ж Ви мене, всі люди добрі,
І стане світлим радісним буття
Й засвітять всім ясні та щедрі зорі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2020
автор: Валентина Ярошенко