Зап’ю свій сум вином гарячим,
Ще дров добавлю у камін…
Чомусь, бездарно роки трачу,
Хоч видається вік міцним…
Летять літа, сивіють скроні,
Нема майбутнього й в думках,
Набридлі сльози ці солоні,
Що б‘ють потоком по щоках…
Нема чого вже сподіватись,
Хоча й будильник задзвенить,
Щоб на роботу знов збиратись,
Коли й душа ще міцно спить…
Усе як завжди… рання кава,
Завмерлі наче орхідеї на вікні,
Але троянда цвітом привітала,
Щоб не були буденні дні…
Зап’ю свій сум вином гарячим,
Як ліки в душу щоб пройшло,
Бо не сміюся вже й не плачу –
Все відболіло й зажило…
21.07.2020
#поезія_Іванна_Осос
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2020
автор: Lilafea