Нас убивали поодинці,
Мільони нищив Сав.оф.
Плодили ю.и зозулинці,
Та ми вставали знов і знов.
Супроти доленьки гіркої,
Шляхом зневір, падінь і спроб.
Своїх Украйна мала Ноїв,
Була у нас Своя Покров.
Хоч, як складали анафеми,
Продажні слуги молитов.
Та вічність Бого – теореми,
Струмком живила нашу кров.
Здавалось дні прийдуть опішні,
Серед душевних катастроф.
Та нас зберіг Творець Всевишній,
За те, що несли в світ любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2020
автор: Волиняка