Троянди величні й манюні фіалки,
З шипами буваєте і без шипів.
Панянки мої ви, жагучі селянки,
Схиляли простих ви й удатних вождів.
Приспів:
Хурделиць вишневих завія,
Натхнення ліричних рядків.
Загадки життя містерія,
Ви трепет моїх почуттів.
Ганнусі, Марійки, Валюші, Тетянки,
Принцеси покоїв жадані зі снів.
Світанки ранкові, казкові русалки,
Як подих весняний, як плин вечорів.
*
Серденько від вас шаленіє,
Щоб ви були поряд хотів.
Лиш варто згадати, п'янію,
Господь вас кохати велів.
Лемчанки, гуцулки із гір, волинянки,
З Полісся чарівні, красуні степів.
Ви роси джерельні, прозорі серпанки,
Кохані, найкращих здарую вам слів.
*
Солодка печаль сніговія,
Фундамент бетонних мурів.
Хурделиць печаль ви завія,
Гарячий вогонь, коли гнів.
Дружини ви наші, буває коханки,
Джерельця живильних, мусонних дощів.
Струмочків в діброві, наснаги веснянки,
Від вас все життя, як від рому хмелів.
*
Ви грім, ви бездонна стихія,
Ви витвір мистецтва Богів.
Безмежжя любов і надія,
В долоньках умерти б волів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2020
автор: Волиняка