Вона любить ранкову каву,
Захід сонця і тиші мить,
Сукню легку та неяскраву,
Поцілунок, який п’янить.
Вона любить ранкову каву,
Чай із м’яти й пахучих трав,
І пекельну таку приправу,
Що кладуть до індійських страв.
Вона любить ранкову каву,
Шепіт моря і сяйво зір,
Щирий сміх, той, що без угаву,
Й загадкові ті звуки гір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: Олена Собко