А моя ніч кудись спішить
Летять хвилини ніби птахи,
Так в кожну ніч - життя на плаху:
Ніби можливо щось змінить.
Торую пройдений вже шлях,
Були там друзі з ворогами,
Молитва спраглими вустами,
Душа і руки в мозолях.
Минулим не можливо жити
Серце із мрій будує трон,
У ночі завжди свій закон:
Любить в минулому бродити.
Я вже чекатиму веснУ
ВернУться з вирію лелеки,
Весна як ранок - недалеко,
Воскресну чи в думках засну.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: синяк