Ти дарував мені троянди,
Коли були морозні дні,
І обіцяв:"Так буде завжди,
Кохана, вір лише мені".
Серед зими буяло літо,
Воно цвіло в моїй душі,
Я і тепер люблю ці квіти
Але в життя прийшли дощі...
За вікнами снує негода,
В ній наші долі розійшлись,
Лиш спогади туди все водять,
Де з квітами ти йшов колись...
Чомусь зів"яли наші квіти,
Хто винен з нас - чи я, чи ти...?
Змогли лиш потім зрозуміти,
Ще є між квітами шипи...
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: синяк