Оглянься, хоч говорять, що не варто...
Бо в спогадах любов чекати марно,
Так і підемо по житті окремо
І недоведені лишаєм теореми.
Мине зима, знову настане літо
Ти принесеш напевно іншій квіти,
Я не всміхнусь ні серцем, ні душею
Вже ти мене не зватимеш своєю.
Я знаю, що й твоя душа боліла,
А серце і мені щось шепотіло,
Самі себе ми віддали на муки,
Щоб мерзнути у холоді розлуки.
Самотніми і довгими ночами
Стоятиме наша любов між нами,
Чи дорікатиме, що зрадили ми мрію...?
Бо в душах лиш холодний вітер віє.
Галина Грицина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: синяк