Серед істерики і бруду
Між лицемірства і брехні,
Живуть на світі добрі люди
Прийшли з казок вони, чи ні...?
У повсякденні бачать диво,
Літають ніби в небесах,
Вони усміхнені й красиві
Завжди любов у їх очах.
Спішать на допомогу щиро
І не чекають нагород,
Серед війни шукає миру
Цей не вмираючий народ.
Як експонати із музею
Без них життя було б сумне,
У них в душі живе ідея,
Що світ цей істину збагне.
Лише в любові стане жити,
Що зникне підлість і брехня,
І запанує в цьому світі
Добро як сонечко щодня.
В моїм житті я теж стрічала
Їх наче Янголів з небес,
Цю допомогу відчувала
Як не чекала вже й чудес.
Їх навіть часто судять люди
Крутнувши пальцем де виски,
Та світ ще існувати буде
Його спасуть ці диваки.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: синяк