Пакуй в собі душевну силу,
Даремно часу не марнуй.
Душа в цім світі стержень тилу,
То ж обережно не зруйнуй.
Гони з себе тілесну слабість,
Як раба вирви і закуй.
Лиши по собі теплу радість,
Її потомкам подаруй.
Живи щодень немов востаннє,
Світ зла і ненависть гамуй.
Єдиний раз дається справжнє,
То ж весни й осені цінуй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: Волиняка