Похмурий ранок

Мені  похмурий  ранок  до  душі
Бо  і  душа  буває  не  сміється,
Під  хмарним  небом  в  росах  спориші
Ридає  вітер,  чи  то  так  здається...
Лелечий  клекіт  для  душі  -  бальзам
І  ластівка  співає  щось  про  літо,
Те,  що  в  душі  -  нікому  не  віддам
Воно  мене  ще  довго  буде  гріти.
Ще  буде  і  в  душі  веселий  сміх
Хай  вона  навіть  вмиється  сльозою,
І  не  тужитиму,  бо  туга  то  вже  -  гріх
Я  розмовляю  з  літом  як  з  тобою...
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2020
автор: синяк