Летів літак, а в ньому - люди-долі:
Чиясь біда, чи щастя, сміх, чи болі,
Комусь хотілось щось розповідати,
Під гул турбін малечу колисати.
В закоханих торкались руки й плечі,
А хтось ділився планами на вечір,
І падала на білі хмари втома
Та кожного чекали десь додому.
Здавалося, що на планеті тиша
Навіть хмаринки вітер не колише,
Та душі враз зібралися в дорогу
Від цього сумно стало навіть Богу.
Хто дав людині на цей злочин право?
Вогонь у небі - іграшки у травах,
Чи зможе людський суд когось судити
Та тільки крові з рук вже не відмити.
Галина Грицина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883083
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2020
автор: синяк