ЛЕЛІЮ МРІЇ
Дозрівають думки як ягоди на вишні
Наливають нектаром в солодкі плоди.
Радіє,деревце тріпоче зеленим листям
Причащає,з своїх долонь милі пташки.
Заколисує,вітерець у казкових снах
І достигає вишенька солодка людям.
У політ,розправляє золоті крильця птах
І від почуттів, б'ється серце у грудях.
Душа,наче птах летить над білим світом
І шукає,куточок раю літо золоте
Прагне,сонечка тепла у вікні,світла...
Щоб солодило душу поетичне слівце.
Піду,у сад нарву вишні у жмені
Що зародило літо для моєї душі.
Пташкою сяду на верховітті на клені
Для вишні,буду щебетати ніжні пісні.
Я зустрічаю,новий день піснею солов'я
І відчуваю,божу благодать на землі.
Вдихаю,у трави... безкраї чисті небеса
Лелію,мрії як літо вишні на гіллі.
Нехай накує зозуля літ,як вишні цвіт
На стежці літа,віднайду земне тепло.
Хочеться,жити,любити цей божий світ
Подякувати,землі за всяке добро.
М. Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2020
автор: Чайківчанка