Ти ,малу дитину візьмеш за руку
Захистиш, від негоди,дощу і грози.
І Хвилину, не уявляєш розлуки
Крилом пташки зігріваєш серед зими.
Дорослий син,не посидить в хаті
І він, не боїться труднощів життя.
В молодого ,є думки крилаті
Літає високо як орел вдаля.
Дорослий син не гріється на печі
І не ховається ,за маминою спиною.
Шукає свою долю,і щастя на землі
І за праве діло, постоїть горою.
Коли прийшов ворог до рідної землі
Градом, спалив хліба топче землю твою
Вірний патріот,солдат не спить вночі
На варті,в окопах нас захищає в бою.
Скільки матерів в чорній хустині
На могилі,оплакують дочок,і синів.
Соловей,співає сумні пісні калині
А Чорний ворон кряче серед степів.
Боже, зупини війну !Дай, спокою і миру!
Нехай не гуркотять гради і втихнуть бої .
Матерям ,які втратили сина дай сили
І залікуй , рани у матінки землі.
В грудях,мати стискає сльозу каяття
У спогадах, згадує дитинство сина
Від ворожих куль,обірвалось юне життя
Плаче ,ридає бо одна як сиротина.
М .Чайківчанка.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2020
автор: Чайківчанка