Я піду до житнього поля,
Пригадаю, як ми гуляли,
Між ромашок сховалась доля,
В небі зорі, ніжно сіяли.
Та навіщось… розлучилися,
Не змогли зберегти, ми любов,
Коси сріблом притрусилися,
Туди йду, я спішу знов і знов.
І думки, про тебе коханий,
Поблукаю, під світлим сяйвом.
Щем під серцем, біль невгомонний
Не судилось нам бути разом.
Вірш зі скрині
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2020
автор: Ніна Незламна