Вишикувались планети в ряд.
Та це ж парад.
Сонце верховодить,
Вселенної світило.
О! Диво, диво.
Та більше того є Світило.
О! Що то за сила йде
Лиш від одного слова
ХРИСТОС.
Його ім"ям проганяються біси,
Зціляються каліки,
Оздоровлюються недужі...
Це ВІН забирає наші гріхи
І несе їх на хрест,
Де відбулося спасіння
Роду людського.
Душа волає про спасіння.
Подай нам, Господи,
Своє благословіння.
Благослови на духовну боротьбу
Із силами темряви, зла, беззаконня.
Це ж бо Царство Боже
Силою здобувається тим,
Хто в гріхах своїх кається.
Віруємо, що твоя, Господи,
Є сила і слава, і влада.
І вишикувались планети вряд.
Допоки сонце світить
Кожна планета по своїй орбіті
Рухається.
І ми з тобою у цім світі,
Як ті планети на орбіті
Кожен своєю дорогою ходить
Навколо Світила Любові.
Хтось далі від нього,
Хтось ближче.
Та всі ми з Любові Божої
Створені,
Духа Животворящого,
Без якого немає життя.
Є ще час для каяття,
Щоб останні стали першими,
Бо усі слова Господні
Будуть звершені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2020
автор: яся